Інгрід

Мене звати Інгрід Баннік. Я живу в Epe з 1999 року.

Колись, коли я була маленькою дівчинкою, я жила неподалік від Роттердама. Тоді я мріяла про те, що згодом житиму в маленькій хатинці серед пусток. Там життя спокійне, безпечне та ближче до природи. Так і сталося з Epe, і я щодня насолоджуюся цим спокоєм. У мене чудове місце для життя, і я почуваюся тут абсолютно вдома.

Але тим часом світ у вогні, і люди змушені залишати свої домівки, бо їхнє життя під загрозою. Який же це контраст із моїми причинами шукати спокою в Велюве!

Водночас, навіть без слів і не відчуваючи болю від переслідувань, я справді можу зрозуміти це спільне прагнення — відчути себе вдома.

Коли ми відволікаємося на ігри або разом практикуємо нідерландську, ми робимо те, чого всім нам так сильно бракує: зближуємо людей та налагоджуємо зв'язки!