Джоніта

Мене звати Джоніта Наньондо.

Я б описала себе як відкриту та терплячу людину. Я дуже люблю свою родину; вони — одна з моїх головних життєвих опор. Мені подобається проводити час із людьми, дивитися фільми та вчитися чомусь новому. Також я люблю природу та пригоди; тому мені дуже подобається відкривати нові місця або здобувати новий досвід.

Роздумуючи про своє майбутнє, я сподіваюся на життя, яке буде водночас спокійним і сповненим пригод. Я мрію одного дня відкрити власну туристичну компанію, бо люблю природу, подорожі та відкриття нових куточків світу. Крім того, я б хотіла працювати у сфері охорони здоров'я. Але незалежно від цих амбіцій, я хочу продовжувати рости як особистість — і ментально, і соціально. Я хочу вивчити нідерландську мову, знайти друзів, краще зрозуміти культуру і знайти тут своє місце.

Відтоді як я опинилася в Нідерландах, я дуже хотіла вивчити нідерландську мову. Я вже почала відвідувати мовні курси, але спілкування з волонтерами Thuis in Epe дало мені щось особливе. Вони дали мені можливість застосувати те, що я вивчаю на заняттях, у реальних розмовах, і водночас дізнатися більше про нідерландську культуру. Завдяки їм я також познайомилася з багатьма нідерландцями. Вони допомогли мені почуватися впевненіше у спілкуванні з іншими та стати більш відкритою. Вони завжди гостинні та терплячі; це полегшує спроби, навіть коли я роблю помилки. Мені здається, це одна з найкращих сторін вивчення мови: потрібно бути готовим помилятися і продовжувати намагатися.

Зараз я також хвилююся через свою процедуру отримання притулку та через невизначеність того, яким буде моє життя під час цього процесу та після нього. Є багато речей, яких я ще не знаю, і іноді важко не знати, чого очікувати. Я намагаюся зосередитися на тому, що можу робити зараз: вчитися, зустрічати людей, рости та якомога краще використовувати надані мені можливості. Я б хотіла сказати мешканцям Epe, що люди в центрі для біженців — усі різні. У кожного з нас свій характер, мрії, амбіції та свій спосіб справлятися з труднощами. Можливо, ми виражаємо себе по-різному, але всі ми намагаємося знайти свій шлях. Іноді людина, яка просто дає тобі відчуття, що тобі тут раді, може змінити життя сильніше, ніж ви можете собі уявити. Для мене саме це зробили волонтери Thuis in Epe. Вони не лише допомагають нам вивчати нідерландську, а й дбають про те, щоб ми відчували себе частиною спільноти.

Вони дають нам відчуття, що ми тут на своєму місці. І іноді саме це відчуття приязності — це саме те, що людині потрібно найбільше.